Фізичний портал

Підвищення кваліфікації вчителів: коментар МОН

Viktor_Petrovych — Thu, 21 Sep 2017 09:59:57 GMT

Новий закон «Про освіту» пропонує фундаментально новий підхід до розвитку вчителя та його педагогічної свободи. Про це йдеться у коментарі Міносвіти щодо деяких нововведень, передбачених ухваленим законом.

Зокрема, закон формулює такі нові засади підвищення кваліфікації вчителів:

загальна кількість годин на підвищення кваліфікації упродовж 5 років буде не менше 150 годин. При цьому вчитель має самостійно вирішити, яку кількість годин з цього обсягу він використовуватиме для навчання щорічно;
педагог сам вирішує, де підвищувати кваліфікацію;
держава з коштів спеціальної освітньої субвенції, а також місцеві органи оплачують підвищення кваліфікації для вчителів, навіть якщо педагоги обирають платні курси.

Закон також стимулює педагогів оволодівати новими методиками навчання через зовнішню незалежну сертифікацію. Вчителі, які її пройшли, отримають додаткову надбавку до заробітної плати – 20%.

Новий закон «Про освіту»: коментарі міністра освіти

Viktor_Petrovych — Fri, 08 Sep 2017 14:02:30 GMT

«Я думаю, нашу команду можна привітати. Тому що над цим законом почали працювати ще чотири року тому до Революції Гідності в глухій опозиції. Зараз здійснилося дуже багато ідей, які тоді замислювалися. Кожен закон, тим більше такий глобальний, можна доопрацьовувати, і нема межі досконалості. Не зважаючи на 1700 поправок народних депутатів і всього, що ми пройшли для ухвалення закону, він концептуально залишився правильним з тією реформою, що в ньому закладена», — говорить Лілія Гриневич.

Що зміниться завдяки поправкам?

Частина з них була прийнята, а частину відхилили. Основні зміни відбудуться не завдяки поправкам, а саме завдяки тому, що було заплановано в цьому законі до другого читання. Закон прийнятий здебільшого в редакції Комітету. Є незначні поправки, які були внесені в залі. Основна стосується мовної статті. Мабуть, з приводу цієї статті і була найбільша дискусія в залі.

У принципі я задоволена редакцією, до якої ми змогли прийти. Вона дозволяє нам і дотриматися Конституції України, інакше закон не мав би шансів бути підписаний президентом. Але разом з тим ця редакція вагомо розширює вживання української мови в сфері освіти, що цілком природно і нормально. Бо Україна є єдиною країною, яка є носієм цієї мови, мова є державною. Неприпустимо, коли в школах з мовами національних меншин діти, здобувши повну загальну середню освіту, не вміли розмовляти цією мовою, вивчали всі предмети мовою меншини, а в результаті мали обмежений доступ до вищої освіти в Україні, бо не могли нормально скласти ЗНО з інших предметів, з української мови і літератури, яке є обов’язковим. Я переконана, що ця стаття є в інтересах дітей, громадян України, щоб у них були рівні права та можливості, а також в інтересах держави Україна.

Чи була вчорашня редакція компромісною для вас? Я дивився фінал голосування, було враження, що частина депутатів була заскочена тим, що пролунало у відредагованій статті перед голосуванням.

Так, могли бути заскочені. Редакція доопрацьовувалася, працювала робоча група представників різних фракцій, які спілкувалися між собою. Я сьогодні впевнена, що ми рухаємося в правильному напрямку з приводу використання державної мови у сфері освіти. Мовою освіти має бути державна мова. Якщо візьмете будь-яку розвинену країну, яка дбає про розвиток своєї мови, вона завжди здійснює освіту в середній школі здебільшого державною мовою, а у вищій обов’язково державною мовою.

Звичайно, дитина, яка росте в іншому мовному середовищі, заходить в систему дошкільної освіти, має право навчатися рідною мовою, бо в неї ще не було часу оволодіти державною мовою. Цей час потрібно дати. І він є якраз під час навчання у початковій школі. Далі ми будемо нарощувати кількість предметів, які викладаються українською мовою. Сьогодні вся проблема в тому, що в цих школах всі предмети вивчають мовою національних меншин до 11 класу.

У нас є пілотний експеримент з такими школами, де ми половину на половину навчаємо предметів. І ці діти значно успішніші і вступають до вишів. Тому підхід, який там закладений такий, що дошкільна і початкова освіта здобувається рідною мовою. Під час навчання в початковій школі великий натиск йде на оволодіння державною мовою. Починаючи з базової освіти, ми здійснюємо навчання українською мовою. Це не заперечує те, що буде вивчатися рідна мова, можливо, якийсь предмет додатково рідною мовою. Але дитина вже повинна бути готова спілкуватися державною мовою.

Саме довкілля та початкова школа — дуже сприятливий час, щоб дитина входила в інше мовне середовище. Для дітей слов’янських мовних груп, тобто для поляків і росіян, це взагалі не є проблемою, складнішим оволодіння державною мовою є в інших мовних груп: в угорців, у румунів. Тому для них у навчальних планах можемо передбачати більш поступове оволодіння українською мовою та переведення на всі навчальні предмети українською.

Мова не стала вчора найгарячішим предметом дискусій. Ще дискутували про 12-річку. І в залі ВРУ лунали тези, на які зреагувала навіть ваша колега, в.о.міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Тобто в залі ВРУ від народних депутатів почули сексизм всі, хто його для себе ідентифікував. Ви його ідентифікували?

Очевидно, що ідентифікувала. Мені важко коментувати культуру поведінки народних депутатів та їхніх висловлювань. Лише хотіла би зауважити, що сьогодні на території Європи 11-річка залишилась в трьох країнах: Росія, Білорусь та Україна. Це традиційна пострадянська знаннєва школа, де підхід такий: ми видали дітям порцію знань, вони повинні їх запам’ятати, відтворити на екзаменах. Все.

Але цього вже замало для сучасної людини. Вона не буде успішною, може бути тільки якась невеличка група, яка отримала ще й додаткові можливості. Ця система була дуже добра для Радянського Союзу і для тоталітарних країн. Вона не спонукає критично мислити, аналізувати, відстоювати свою позицію, мати громадянські компетенції, фінансову грамотність і підприємливість.

Щоб сформувати в дитини ці компетентності, коли це не тільки знання, а вміння застосовувати їх для практичних життєвих завдань, а також цінності, медіаграмотність, фінансова грамотність, критичне мислення, вміння навчатися впродовж життя, - це інші методики навчання, які потребують більше навчального часу.

Чи вам знайома ситуація, що сьогодні відбувається в старшій дворічній школі? Діти не встигають за два роки все опанувати і поглиблено вивчити предмети, з яких їм потрібно потім складати іспити і вступати до вишів. Закінчується все тим, що вони півроку в 11 класі не відвідують школу, а ходять до репетиторів, за що батьки платять кошти. Ми більше не можемо з боку держави економити на цих дітях.

Хочу заспокоїти тих, хто боїться 12-го року навчання. Ми не додаємо рік до чинної школи. У тій школі, яка є сьогодні, в школі на відтворенні знань, яка перевантажує і не дає необхідних для життя умінь і цінностей, нема сенсу додавати 12-й рік. Але якщо це буде школа з новими стандартами, змістом, результатами та методиками, тоді є сенс і потреба. І над цим ми працюємо.

Дітки зайдуть в цю школу у 2018-19 році, і 12-рік у них буде в 2029-30 році. Тому перед нами ще дуже довгий шлях. Якщо б в нашій державі було більше ресурсів на освіту, ми би мали це запроваджувати значно швидше.

Впроваджуватимуть зміни вчителі, які зараз викладають. Я знаю, що вони є різні, є ті, хто є адептами змін та хочуть змінювати систему. Але є і частина вчителів, які навіть не можуть дорівнятися до тих стандартів, які ми собі задаємо в нормальному житті: не кричати на дітей, не піднімати руку. Закон, який прийнятий вчора, пропонує добровільну переатестацію.

Там є щорічна обов’язкова атестація, а добровільною є сертифікація. Добровільна сертифікація потрібна, щоб виявити агентів змін, тих найкращих вчителів, які володіють новими методиками, які через те, що пройшли сертифікацію, отримають 20 % надбавки і можуть ділитися своїм досвідом з іншими вчителями. Це додаткова мотивація для вчителів.

Я вважаю це найбільшим викликом цієї реформи. Можна написати прекрасний стандарт, ми можемо дочекатися на його основі кращих підручників, можемо поставити комп’ютери в школах. Але якщо не зміниться вчитель і його авторитарне ставлення до учня, не зміняться методики активного навчання, ми не зможемо привести реформу до кожної дитини. Тому виклик пов’язаний з підвищенням кваліфікації та соціальним статусом вчителя.

І ми знаходимося тут між бажаним і можливим. Ми би хотіли поставити дуже високу зарплату вчителям, але є той ресурс, який держава може на це дати. І ми зафіксували 7 % ВВП, зафіксували високий рівень зарплати вчителів. Але тепер до цього ми будемо поступово рухатися. Цього року на 50 % ми підвищили зарплату, анонсовано ще 25 % на 2018. Але треба йти далі. Проте має бути зустрічний рух з боку вчителя, він має бути відкритий до змін. Цього навчального року ми маємо перепідготувати понад 20 000 вчителів початкової школи, які будуть брати перший клас. З цією метою для них готується дистанційний курс. Вони спочатку повинні оволодіти ним, після цього в них будуть тренінги і ми якраз готуємо тренерів, які працюватимуть з вчителями, щоб ці вчителі могли апробувати це на практиці.

Першачки, які підуть наступного року до школи, перші випробують реформу?

Взагалі-то першими випробують першачки, які цього року пішли до школи в 100 пілотних школах України. Є по чотири такі школи в кожній області по вісім класів. Там уже почався навчальний процес за новим стандартом. Вони користуються навчальними матеріалами, які ми для них підготували, вони вже працюють за новими активними пошуково-пізнавальними методиками навчання. Нам це потрібно для того, щоб ми змогли підготувати комплект навчальних матеріалів, який буде наданий всім школам в першому класі в 2018 навчальному році.

Ще болючі питання: звільнення вчителів, закриття шкіл, підняття чи непідняття зарплати і скільки це конкретно в грошах?

Зараз середня заробітна плата самого молодого вчителя від 4800 гривень. Може бути до 8500. Керівники навчальних закладів у великих містах можуть мати і 10 000 гривень з надбавками. Середня заробітна плата в системі загальної середньої освіти сьогодні 5 700 гривень.

Вона формується з посадового окладу в залежності від кваліфікаційної категорії вчителя. Сьогодні ми підняли педагогічних працівників, вчителів на два тарифні розряди вгору в єдиній тарифній сітці, зафіксувавши вищий соціальний статус.

Дуже боляче сприймається втрата роботи в селі у школі. Але ми повинні розуміти, що в нас відбувається дуже серйозний демографічний спад. У нас справді падає кількість учнівського контингенту, особливо в селі. По-перше, у нас йде відтік дітей з села до міста. Ми маємо проблеми, наприклад, у великих містах з чергою у дошкільні заклади і з проблемою влаштування в школи. Особливо, в місцях житлових забудов. Сьогодні в Києві в нас є школи з класами по 42 учні. І це одна проблема. А інша проблема у селах.

Повинен бути якийсь перерозподіл?

Ви не можете змусити людину виїхати з великого міста і повернутись в село. Можна тільки мотивувати її. Повинен розвиватися агропромисловий комплекс, переробна промисловість, аграрна. Якщо цього не буде, там не буде ринку праці, буде і такий відтік.

Чи будуть закриті школи?

Наш принцип такий: ми закриваємо тільки ті школи, де зовсім нема дітей для початкової школи. Бо ідея в тому, щоб втримати початкову школу якнайближче до місця проживання дитини. Зараз клас можна відкривати, тільки якщо є п’ять учнів. Цей закон дозволяє так звану школу одного вчителя. Навіть якщо є троє різновікових дітей, з ними працюватиме один вчитель. Ми повинні створити умови для соціалізації дітей, щоб вони не навчалися індивідуально наодинці і фрагментарно з вчителем.

А як стосовно звільнень?

Якщо скорочується кількість дітей, скорочується кількість класів у селі, це означає, що скорочуються ставки для вчителів. З іншого боку, в нас драматично не вистачає вчителів у великих містах. У Києві ми сьогодні не маємо вчителів початкової школи. І ми просимо в педагогічних університетів, щоб їхні студенти старших курсів йшли вчителями початкової школи.

Фінансова грамотність, медіааграмотність, критичне мислення — все це зараз існує на рівні спецкурсів у старших класах. Чи буде відповідно до реформи менший коридор вибору, щоб критичному мисленню навчали не на одному з 20 спецкурсів, а навчали реально?

Сутність нового стандарту освіти полягає в тому, що ці наскрізні вміння мають пронизувати всі предмети. Це не можна вирішити одним спецкурсом. Це має формуватися в дитини постійно впродовж навчання на різному рівні залежно від вікових особливостей. Нова українська школа — це школа для сучасного життя в сучасному суспільстві. А критичне мислення, медіаграмотність, вміння аналізувати — це сьогодні критично необхідно для успішної людини.

Нещодавно в нашій студії був Роман Бондаренко, юрист організації Батьки-SOS. Він повідомив, що за три роки з батьків школярів в Україні лише офіційно зібрали мільярд гривень. При цьому пан Роман сказав, що гроші на освіту є, їх треба брати з бюджету і спрямовувати в потрібному напрямку. Що буде в цьому контексті?

Для порівняння: консолідований минулорічний бюджет був 120 мільярдів гривень. Не знаю, яким чином він порахував мільярд, думаю, там насправді може бути більше грошей, бо вони ніким і ніяк не облікуються. Навіть офіційно зібрати інформацію з усіх рахунків так званих благодійних фонів — дуже складне завдання. Сьогодні не забезпечена прозорість та оприлюднення всіх надходжень.

Закон «Про освіту», який ми вчора прийняли, зобов’язує органи місцевого самоврядування і всі навчальні заклади оприлюднювати повністю свій бюджет і те, на які статті видатків йде цей бюджет.

Чи цю реформу не можна буде повернути назад при зміні уряду, політичної ситуації в країні?

Ви прекрасно розумієте, що політичні еліти певним чином формують шлях і можна поміняти у парламенті будь-який закон. Але політичні еліти вибираються людьми. Тому важливо, щоб цю реформу підтримало суспільство, підтримали батьки, зрозуміли і підтримали освітяни. У цьому випадку її буде важко повертати. Коли люди відчують свободу творчості, а батьки побачать результат у мотивації навчання їхніх дітей, коли ми будемо просуватися із цією реформою і будуть підростати діти, а ми побачимо, що вони нарешті отримали відповідне освітнє середовище і це підвищує якість їхньої освіти, тоді буде важко повернути цю реформу.

Структура 2017-2018 навчального року

Viktor_Petrovych — Fri, 08 Sep 2017 13:16:05 GMT

І семестр – з 01.09 по 29.12.2017 р.,
ІІ семестр – з 15.01 по 25.05.2017р.
навчальні заняття у всіх класах завершується 25.05.2018 року.
канікули для учнів: осінні – з 30.10 по 05.11.2017, зимові – з 30.12.2017 року по 14.01.2018 року, весняні – з 26.03 по 01.04.2018 року.

З днем знань

Viktor_Petrovych — Thu, 31 Aug 2017 20:48:31 GMT

Вже минуло літо променисте,
І дзвоник знов до школи кличе нас.
Тут все святково, гарно і врочисто
В щасливу путь і в добрий час!
Хай буде всім нам день оцей, як свято,
Хай буде щастя в серці у батьків.
Хай дзвонить дзвоник радісний, завзятий,
Хай буде радість вищою від слів.
Хай дзвенить дзвінок веселий кришталево дзвінко.
І покличе нас усіх в незвідані світи,
Дзвоник люблять всі – дорослі і малі,
Пам’ятати його будемо завжди.
Нехай у школі лине срібний дзвін,
Про новий рік навчальний сповіщає.
Переплелись і сум, і радість в нім,
Він, наче птах, у небеса злітає!

Методичні рекомендації щодо вивчення фізики у 2017-2018 навчальному році

Viktor_Petrovych — Sun, 27 Aug 2017 12:16:33 GMT

Методичні рекомендації щодо вивчення

фізики у 2017-2018 навчальному році

Про структуру 2017/2018 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів

Viktor_Petrovych — Sun, 27 Aug 2017 12:03:27 GMT

Про структуру 2017/2018
навчального року та навчальні плани
загальноосвітніх навчальних закладів

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» структуру навчального року та строки проведення канікул встановлюють загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з відповідними органами управління освітою. При цьому навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності розпочинається у День знань - 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року, а тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів без врахування днів, коли діти припиняли навчання з незалежних від них причин (карантин, температурний режим тощо).

У межах часу, передбаченого робочим навчальним планом загальноосвітнім навчальним закладом встановлюється тривалість навчального тижня на весь навчальний рік. У випадку встановлення 5-денного навчального тижня відпрацювання уроків по суботах (з метою надолуження навчального матеріалу, чи продовження канікул та скорочення опалювального сезону) не допускається, оскільки це призведе до перевищення тижневого гранично допустимого навантаження на учнів.

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602, учні 4, 9 та 11 класів складають державну підсумкову атестацію.

Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.

Загальноосвітні навчальні заклади спільно з органами державної влади та органами місцевого самоврядування приймають рішення щодо запровадження карантину, припинення чи продовження навчального процесу з поважних причин, надання учням вихідних для підготовки і проведення державної підсумкової атестації/зовнішнього незалежного оцінювання (якщо вони проводяться під час навчального процесу), визначають дати проведення свята «Останній дзвінок» та вручення документів про освіту.

Зважаючи на викладене, кількість фактично проведених вчителями уроків може бути меншою від попередньо запланованої. В такому випадку навчальний заклад та вчителі обов’язково мають вжити заходів щодо освоєння учнями змісту кожного навчального предмета в повному обсязі за рахунок ущільнення, самостійного опрацювання, засобів дистанційного навчання тощо.

Менша кількість проведених вчителем уроків через об’єктивні обставини не може бути причиною вирахувань із його заробітної плати, оскільки Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (пункт 77), затвердженою наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, передбачено, що у випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин, його оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу.

Робочі навчальні плани розробляються загальноосвітніми навчальними закладами щорічно на основі Типових навчальних планів і затверджуються відповідним органом управління освітою. Варіант Типового навчального плану (з вибором мови навчання, з вивченням мови національної меншини, з вивченням двох іноземних мов, з вивченням християнської етики чи етики, з вибором профілю навчання тощо) навчальний заклад обирає самостійно залежно від типу закладу, його спеціалізації, освітніх запитів учнів і їхніх батьків та з урахуванням кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

На 2017/2018 навчальний рік робочі навчальні плани розробляються:

для 1-4 класів - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572 (із змінами);
для 5-9-х класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (із змінами);
для 10-11-х класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 (із змінами).

Рекомендації щодо розроблення робочих навчальних планів

Робочі навчальні плани містять пояснювальну записку та таблиці розподілу навчального часу між навчальними предметами. На титульній сторінці також зазначається навчальний рік, на який розроблено плани.

У пояснювальній записці вказуються:

тип навчального закладу, кількість класів та орієнтовна кількість учнів, які навчаються;
Типові навчальні плани, за якими розробляються робочі навчальні плани, для початкової, основної та старшої школи, із зазначенням номерів додатків;
особливості організації навчального процесу.

Таблиці розподілу навчального часу розробляються для початкової, основної та старшої школи на окремих аркушах.

Для закладів, що працюють в режимі повного дня, окремо додаються таблиці розподілу навчального часу, передбаченого на додаткове опрацювання навчальних дисциплін у другій половині дня. Кількість часу для додаткового опрацювання для кожного класу не може перевищувати норми, визначені ДСанПіН 5.5.2.008-01 у частині виконання домашніх завдань, і становить:

Клас	Кількість часу на день для додаткового опрацювання навчальних предметів у режимі школи повного дня
1	-
2	45 хв.
3	1 год. 10 хв.
4	1 год. 30 хв.
5	2,5 години
6	2,5 години
7	3 години
8	3 години
9	3 години
10	4 години
11	4 години

З метою виконання вимог Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти робочі навчальні плани повинні містити усі навчальні предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом Типових навчальних планів.

Вилучення з навчального процесу предметів інваріантної складової не допускається. Години на їх вивчення можуть перерозподілятися (у бік зменшення) не більше ніж удвічі порівняно з показниками Типових навчальних планів.

За потребою, спеціалізовані навчальні заклади (класи) з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназії, ліцеї, колегіуми, можуть перерозподіляти у 10-11класах кількість годин між навчальними предметами у межах 15 відсотків.

Варіативна складова Типових планів використовується на:

збільшення кількості годин на вивчення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми, передбаченої навчальною програмою, здійснюється вчителем самостійно.
Розподіл годин фіксується у календарному плані, шо погоджується керівником навчального закладу чи його заступником. Вчитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу, відведених для цього предмета;
запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану навчальним закладом спеціалізацію, чи світоглядного спрямування (етика, історія релігій та культур, риторика, логіка, рідний край, хореографія, креслення, основи споживчих знань, світ професій тощо);
індивідуальні заняття та консультації.

Якщо години варіативної складової відводяться на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової, то в робочих навчальних планах у колонці «Інваріантна складова» напроти відповідного предмета ставиться напис X+Y, де Х - кількість годин, що передбачена типовими планами на вивчення предмета, а Y - кількість годин варіативної складової, додатково відведених на вивчення цього предмета.

Якщо години варіативної складової відводяться на курси за вибором, то у колонці «Варіативна складова» зазначаються ці курси та вказується кількість годин на їх вивчення. Курси можуть бути розраховані на 9, 18, 35 чи 70 академічних годин.

За рішенням навчального закладу облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на сторінках класного журналу або в окремому журналі.

Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також приймаються навчальним закладом.

Факультативи, групові та індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів, чи груп учнів. При цьому зазначається з яких навчальних предметів інваріантної складової вони проводяться. У класному журналі (у випадку відсутності вільних сторінок - в окремому журналі) зазначається склад групи, яка відвідує факультативні заняття з предметів, та ведеться облік відвідування.

Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися за рішенням педагогічної ради.

Під час розподілу варіативної складової навчального плану слід враховувати, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховуються.

Гранично допустиме навантаження відповідно до ДСанПіН 5.5.2.008-01 становить:

Класи	5-денний навчальний тиждень	6-денний навчальний тиждень
1	20	22,5
2	22	23
3	23	24
4	23	24
5	28	30
6	31	32
7	32	34
8	33	35
9	33	36
10-12	33	36

Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

У спеціалізованих школах (класах), ліцеях, гімназіях, колегіумах з поглибленим вивченням окремих предметів мовою навчання може бути мова національної меншини, чи така мова може вивчатися. У такому випадку під час розроблення робочих навчальних планів потрібно використовувати два варіанти Типових планів: для спеціалізованих шкіл, ліцеїв, гімназій, колегіумів та для загальноосвітніх навчальних закладів з вивченням (навчанням) мови(-ою) національної меншини (в частині вивчення (навчання) мови(-ою) національної меншини та «Літератури»).

Частина навчального навантаження з фізичної культури (до 1 години на тиждень) може використовуватися на вивчення окремих навчальних предметів, що забезпечують рухову активність учнів (хореографія, ритміка, плавання тощо), за наявності відповідних умов педагогічних кадрів та навчальних програм, які мають гриф Міністерства освіти і науки України. від 20.02.2002 № 128.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України.

Загальноосвітні навчальні заклади можуть розробляти експериментальні та індивідуальні робочі навчальні плани.

Експериментальні навчальні плани розробляються у випадку, коли навчальний заклад бере участь у всеукраїнських експериментах що передбачають внесення змін до інваріантної складової Типових навчальних планів. Під час затвердження та погодження таких планів до них додаються копії наказів про експериментальну роботу, копії документів, що підтверджують надання відповідних грифів Міністерства авторським та експериментальним програмам тощо.

Окремі науково-педагогічні проекти всеукраїнського рівня мають Типові навчальні плани. затверджені Міністерством освіти і науки України. Робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, що беруть участь у таких науково-педагогічних проектах за наказами МОН, затверджуються відповідним органом управління освітою і не потребують погодження в МОН.

Індивідуальні навчальні плани розробляються у випадку, коли у зв’язку із специфікою діяльності навчальний заклад не може використати жоден із варіантів затверджених Типових навчальних планів.

У 2017/2018 навчальному році загальноосвітні навчальні заклади можуть долучитися до пілотування нових Типових навчальних планів для старшої школи, проекти яких розміщено на офіційному сайті MOH, шляхом впровадження інтегрованих курсів, розробивши індивідуальні робочі навчальні плани для 10-х класів. Рішення про здійснення пілотування приймається педагогічною радою закладу за погодженням з батьками учнів, які навчатимуться за такими планами.

Індивідуальні й експериментальні робочі навчальні плани розробляються тільки для класів, в навчальних планах для яких передбачено зазначені вище зміни. Такі плани відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 778, погоджуються департаментом загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України за поданням департаментів (управлінь) освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій.

Міністр Лілія Гриневич

На які зміни слід чекати українській школі й коли

Viktor_Petrovych — Sat, 06 Feb 2016 19:21:33 GMT

У МОН відклали дату переходу на 12-річну школу до 2018 року, оскільки досі не ухвалили закон про освіту

У Міністерстві освіти і науки відклали дату переходу на 12-річний навчальний план до 2018 року, бо досі не ухвалили новий закон про освіту. Першочергово планується реформувати початкову та старшу школи, пише Deutsche Welle.

Реформа середньої та дошкільної освіти належить до ключових завдань українського урядув 2016-му році. Принаймні так стверджує прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Щоправда відповідний законопроект, над яким працювала велика кількість експертів і працівників освіти і який уже двічі передавали до Верховної Ради, досі навіть не зареєстрували в парламенті.

У міністерстві освіти і науки України минулого літа обіцяли фундаментальні зміни вже з 2017-го - перехід на 12-річне навчання та поділ на початкову, середню й старшу школи. Тепер обережно говорять про 2018-й рік. Як пояснюють експерти, законотворчий процес затягнувся, оскільки його учасники намагаються знайти компроміс, який би задовольнив і вчителів, і керівників вищих навчальних закладів 1-2 рівня акредитації, яких зачепить реформа старшої школи.

Початкова школа

Дискусії ведуться на всіх ланках - від початкової школи до старшої. Наприклад, ідея зробити навчання в початковій школі не стільки через предмети, як через розгляд тем та ігри викликала спротив у вчителів мистецтва - ті навіть зареєстрували на сайті президента петицію з вимогою не скасовувати уроки музики та малювання. Ці дисципліни відсутні в проекті концепції реформи початкової школи.

Реформа, яку готує МОН, не скасовує мистецтво, а лише інтегрує його з іншими предметами, запевняє заступник міністра освіти Павло Хобзей.

"Сьогоднішня початкова школа дуже часто нагадує швидше гімназію: діти за партами сидять обличчям до дошки, атмосфера залишилася авторитарною. Нам би хотілося, щоб це було інтерговане навчання, яке б стимулювало розвиток дітей, розвиток зацікавлень", - пояснив у розмові з DW заступник міністра. Він - проти оцінювання дітей у перших класах і проти предметів. "Щоб уява про світ сформувалась через гру, діяльність," - каже Хобзей.

Вчителі ж мистецтва в такій інтеграції вбачають загрозу. "Діти не будуть на українській мові чи математиці малювати фарбами, все зведеться до заштриховування фігур у зошитах, замість того, щоб поринути у мистецтво, - застерігає вчителька образотворчого мистецтва Наталія Прокопів, - А музику замінять фізкульт-хвилинкою. Ми втратимо культуру в початкові ланці. До них має прийти художник з мольбертом, музикант, який грає на фортепіано."

Розвантаження

Чимало дискусій точиться й навколо реформування середньої та старшої школи. Одна з головних – розвантажити школярів.

"Ми на стільки перевантажили програму, ми нічого не вийняли, лише додавали, і в результаті дуже багато речей мають репродуктивний характер, налаштований на запам’ятовування. А це не те, що потрібно сьогодні освіченій людині," - розповідає Ірина Чернілевська, директор гімназії у Києві.

Новий закон має зменшити кількість предметів, дисципліни укрупнять, щоб не дублювати інформацію. Окрім того, більше автономії мають дати вчителю, пояснюють експерти, які працювали над законом. "Навчальні програми наблизять до європейських зразків, коли є очікувані результати, немає погодинно розписаного розкладу, що і коли вчитель повинен викладати," - розповідає експерт аналітичного центру CEDOS Ірина Когут.

Старша школа

Старша школа - це ланка, де очікується найбільше змін. Тут планують зробити чітку та реальну спеціалізацію, а не натяк на неї, як було у 2000-х, розповідає Когут.

"Тоді в кожній школі нібито мала бути профільна освіта, але переважно це був загальний профіль, або тільки два, тобто фактично без вибору. Тепер планується відділити старшу школу, дуже часто просторово, подекуди в окремі заклади," - пояснює Ірина Когут.

Пропонується, щоб після закінчення 9 класу діти складали зовнішнє незалежне оцінювання та, залежно від побажання і результатів ЗНО, мали можливість вступити в старші профільні школи за двома напрямками - загальноосвітнім чи професійним. Загальноосвітній - це фактично підготовка до університету в багатопрофільному академічному ліцеї. Професійний - навчання у профліцеях та коледжах, де діти отримували б робітничу професійну кваліфікацію чи кваліфікацію молодших спеціалістів.

Прозоріший контроль

Усунути бюрократію зі шкіл планують новим підходом до атестації вчителів та управління навчальними закладами. Повноваження місцевих органів освіти хочуть значно звузити, а школам дати більше фінансової та адміністративної автономії. Водночас є ідея запровадити громадський контроль: планують ввести конкурсне обрання директорів шкіл, дати більше повноважень педагогічним та батьківським радам.

Вчителям мають дати можливість обирати, де підвищувати кваліфікацію, таким чином зруйнувати монополію інститутів післядипломної педагогічної освіти, розповідає Ірина Когут. А от ідея сертифікації вчителів не знайшла повної підтримки.

"Задум був, щоб з одного боку знайти більш-менш безболісний для бюджету спосіб підняти вчителям зарплату, з іншого - зробити контроль знань самих вчителів, щоб відсіяти відверто некваліфіковані кадри. Тобто пропонувалося ввести об’єктивну складову оцінювання у те, що раніше називалося атестацією. Раніше це відбувалося через відвідування директором, колегами уроків - тобто явно конфлікт інтересів," - пояснює Ірина Когут.

Поки що зійшлися на компромісі - традиційну атестацію залишать, а сертифікація буде добровільною і даватиме можливість отримати підвищення зарплати.

Коли чекати змін

Якщо парламент ухвалить закон про освіту навесні, у МОН обіцяють, що уже з 2018 запрацює реформа початкової та старшої школи. Реформу середньої школи обіцяють запустити до 2020 року.